Ґенесса Пріма

Сестри...

Не треба туги.

Сьогодні маємо святкувати.

Наше священне діло завершено.

Знайда нарешті може спочити.

Ти ошукала нас.

Не поводься як дитина.

Його доля була визначена. Так само, як і наша.

Ти використала нас.

Ти... ти вбила його.

Годі.

Ти змусила нас чекати, сестро.

Підійди.

Вшануймо Знайду.

Він приніс жертву.

Заради нас. Заради вас.

Заради війни, що насувається.

Мені відкрилося, що чекає попереду.

Невже ти не приєднаєшся до мене з власної волі?

Який у мене вибір?

Якщо ти не можеш із цим погодитися...

Тебе змусять побачити хибність твого шляху.

А якщо я вирішу інакше?

Або тебе зітруть із буття.

Ось моя обітниця.

Такою є наша доля.

Ми... підвели його.

Ми зробили своє.

Ти знала, що він помре...

Хіба ні?

Я ж казала тобі не привʼязуватися так.

Тепер займи своє місце, сестро.

Чого ти чекаєш?

Вдар мене.

Підійди.

Твоє майбутнє — проти мого.

Що ти коїш?

Без мене тебе немає.

Ми всі збилися зі шляху.

Я думала, що зможу врятувати Знайду.

Та помилялася.

І була певна... що зможу тебе змінити...

...створити тебе наново.

Є лише один спосіб покласти цьому край.

...кадило.

Що зі мною буде?

Ми тобі потрібні.

Та й ти потрібна нам... твоя певність.

Твоя віра.

Що б не принесло майбутнє.

Я першою пригубила з чаші Двонародженого.

Я... нескінченність.

Тобі мене не вбити.

Давай, сестро.

Випробуй долю.

Що ти наробила, сестро?

Я чиню, як велить доля.

На відміну від тебе.

А якщо в мене є власне майбутнє?

Майбутнє лише одне.

Одне видіння. Одна істина.

І вона — моя.

Що... чому ти мене пощадила?

Поглянь на мене.

Я... я збилася зі шляху... сама не знаю як.

Йому стає краще.

І в цьому проблема.

Я не дам йому померти.

Він мусить...

...якщо має сповнити своє призначення.

Це більше за тебе... більше за мене... більше за нього.

Я цього не зроблю.

Я його кохаю.

Знаю.

Саме тому я й мушу це зробити.