Це моя провина, дядьку.
Це не суд, Лазло.
Це ж не...
Рішення вже ухвалено.
А що Еґон?
Його вигнали.
Авжеж, задля його ж блага.
А ти...
Тебе заженуть на службу до юстиціарів.
Можливо, з тебе ще зліплять...
...у справжнього вельможу.
Це не суд, Лазло.
Це моя провина, дядьку.
Це не суд, Лазло.
Це ж не...
Рішення вже ухвалено.
А що Еґон?
Його вигнали.
Авжеж, задля його ж блага.
А ти...
Тебе заженуть на службу до юстиціарів.
Можливо, з тебе ще зліплять...
...у справжнього вельможу.
Це не суд, Лазло.
Дядьку...
Юстиціари... невдоволені.
Холопи... обурені.
Будуть бунти.
Непотрібні смерті.
І все через твій маленький «візит».
Де Еґон?
Ні...
Я все зроблю як слід.
Говори.
Усе почалося... з твоєї матері.
Ходімо. Побачиш сам.
Лазло...
Що привело тебе сюди?
Я хочу правди.
Виклади свої доводи — і вирок буде винесено.
Чому не вразиш мене й не покладеш край цьому фарсові?
Твоя мати прийшла здалеку.
Вона полонила твого батька... і мене.
Що ж, ми зблизилися.
Надто близько.
Ти брешеш.
Твій батько дізнався про наші... потаємні стосунки.
І вчинив цілком передбачувано.
Що... що?
Ти хотів правди.
Ось вона.
Впізнаєш її?
Цього... не може бути.
Він не лишив мені вибору.
То ти зрадив їх?
Принаймні тебе пощадили.
Хоч якась милість.
Коли ти зʼявився на світ, мені було цікаво, від чийого ти сімені — мого…
…чи з його.
Тепер, здається, я знаю.
Моя покійна дружина...
Вона померла під час пологів.
Разом із моїм другим сином.
Відтоді твоя мати часто навідувалася.
Вона була мені великою розрадою.
Вражаюче, але безрозсудно.
Ти встряв у бійку, не маючи з цього жодної вигоди й ризикуючи втратити все.
Я вчинив правильно...
І яке це має значення...
...якщо ти мертвий?
Вражаюче, але безрозсудно.
Я не благатиму пощади.
Досить. Я вже наслухався.
Ти пройдеш суд поєдинком.
Якщо в твоїх словах є бодай крихта правди, певен, ти вийдеш переможцем.
Як забажаєш.