(принюхується) Ця позичена плоть…
Я добре його знаю.
Ередрім…
Він не раз являвся мені у проблисках.
Він убив мого брата.
Та ну, я зла не тримаю.
Уже ні.
Мій брат шукав смерті, а Ередрім виконав його бажання.
Такий лицар, як він, не створений для мирного життя.
Візьми цей проблиск.
Я надто довго його беріг.
Можливо, знайдеш у ньому щось, про що варто згадати.
А для мене… настав час забути.
(глибоко зітхає) Повернімося до твого священного завдання.
Як забажаєш.
Як хочеш.
(кашляє) Із цим полумʼям...
...ти можеш шукати суворіших випробувань.
Під блідим покровом ночі.
Я дійшов згоди... з твоєю Матірʼю.
Я служитиму їй і тобі.
Як колись служив твоєму роду.
Хто... хто сміє шукати ночі?
(принюхується) Це ж ти, хіба ні?
(посміюється) Я чекав на тебе.
...сам Провісник.
(посміюється) Я чекав на тебе.
Можеш звати мене Тестусом.
Мені казали, ти прийдеш із полумʼям.
Прикликати ніч?
Полювання стане небезпечнішим...
Зате й винагорода буде щедрішою.
Саме цього ти прагнеш, чи не так?
Покликати ніч?
Я занурю день у пітьму.
Покличмо ніч.
Прикликати денне світло?
Так твоя дорога стане куди безпечнішою.
Знову запалити лампу й покликати день?
Повернімось у теплі обійми дня.
Я прожену ніч, Провіснику.
