Dlg_Blacksmith_Interact_02

BlacksmithАж поки не прокинувся, і тоді...

BlacksmithЯ гарував день і ніч.

BlacksmithВона вже була така. Сплюндрована.

Хіба не відчуваєш?

Аби ми тільки тримали її вдоволеною.

Blacksmith(зітхає) Це моя провина.

Вона всю справжню роботу зробить сама.

Ну ж бо, годуй її! Вона зголодніла.

Де тебе вітер носив?

Гм... їй від тебе треба більше.

BlacksmithЯ... трохи задрімав.

Слухай. Панькатися з тобою я не збираюсь.

І нащо?

Здається, я пораюся з нею вже цілу вічність.

Зрозумів?

Тож роби так, щоб вона й далі муркотіла.

Ти допомагаєш мені — я допомагаю тобі.

Вважатиму, що так.

BlacksmithЇї... нутрощі були викрадені.

BlacksmithНі перерв. Ні спочинку.

А тепер відійди.

BlacksmithТо було давно.