Погляньте, браття!
Як і обіцяла Підматір.
Він іде, несучи неосквернений плід!
Цить.
Схиліться на коліна перед Провісником.
Рук
Десь поблизу... твоя здобич.
Я чую... як вона шкряботить.
Мені це не до вподоби.
Що б воно не було...
...воно не з цих земель і не з цього світу.
Може, це створіння...
Воно прийшло... з небес?
Разом із Благословенною Матірʼю?
Позаду чималий шлях.
Владарка...
...не буде вдоволена.
Колись вона оберігала ці землі.
І яйця теж.
Аж доки не була тяжко поранена.
Якимось... дивним створінням із щупальцями.
З часом вона зцілилася...
З допомогою тих... жаболизів.
Та заплатила дорого.
Ти побачиш... що від неї лишилося.
Ти побачиш... що від неї лишилося.
Незабаром тобі відкриється лиха правда.
Втрачена дитина, яку не вдалося врятувати.
Її первісток...
Ми намагалися врятувати його.
Учні викрали його вночі.
Та дитя вбило їх...
Пожерло.
Тепер він — лише велетенська паща.
Із єдиною метою.
Жерти й рости... без кінця.
Готуйся.
Принц близько.
Я чув, як дзижчать великі крила...
Це може означати лише одне....
Учений принц...
Я й досі його памʼятаю.
Він був... нашою першою помилкою.
Мій давній учитель, Саріель... алхімік...
Це його рук діло.
Мати принца тяжко хворіла.
Тож він шукав мудреців і вчених мужів.
Нас обрали.
Ми гадали, що не можемо схибити.
Принц був добросердим.
Він не дозволяв нам випробовувати наш засіб ані на його підданих...
...ані на його матері.
Ми випробували на ньому наші ліки.
І він був покараний.
За нашу глупоту.
Побач на власні очі....
Що накоїла наша гординя...
...з добрим принцом.
Чуєш це?
Там унизу... крики.
Біль.
Я не можу цього знести.
Ця агонія... здається знайомою.
Я відчуваю... провину?
Але... не знаю чому.
Мені треба йти.
Ти мусиш покласти край цим стражданням...
Обережно.
Тихо.
Жодних розбійників.
Навіть миші не чути.
Щось не так.
Я... не можу цього пояснити.
Але мені здається, ніби є щось...
...щось, що я мав би памʼятати.
Щось небезпечне.
Щось не так.
Там, попереду.
Бачиш його?
Завойовник, що прагнув стати богом.
Він правив ціле століття.
Аж доки не загинув.
Його послідовники не змогли з цим змиритися.
Вони не знали, що робити...
...без свого тирана.
Його зшили докупи.
Заново його скроїли.
І тепер це«життя» — його нагорода.
Подивись на себе.
Що тепер, вороне?
Дай-но допоможу.
Оце так вбрання.
Та куди це ти?
Гм? Іди-но.
Ходи. Поглянь.
Самотнє яйце... яке от-от зіпсується.
Може, Провісник очистить його?
Гм... ось для чого тебе вилупили.
Ступай.
Гм... ось для чого тебе вилупили.
Позаду чималий шлях.
Поглянь.
Хвилюєшся?
Не бійся. Звикнеш.
А тепер іди.
Ступай, Провіснику.
А тепер спускайся.
Ступай!
Іди! Розправ крила!
Подивись на себе.
(зітхає) Чого тобі, вороне?
Дай-но допоможу.
Оце так вбрання.
Та куди це ти?
Гм? Іди-но.
Багато хто гине, полюючи на яйця... на плоди.
Але ти не зі смертних.
Ступай!
Знаєш...
Колись я думав, що сам знайду плоди.
Плоди.
Самотужки.
Та їх лишилося мало.
І ще менше тих, що без сторожі.
Ступай, Провіснику.
Попереду ще є плоди.
Ми мусимо шукати далі.
Що? Ну то ступай.
Ступай уже.
Ступай, Провіснику.
Це твій новий дім.
Не зупиняйся.
Ступай, Провіснику.
Я думав, що сам знайду плоди, але...
Натомість знайшов тебе.
Я приніс тобі дар.
Ну ж бо. Візьми.
Що далі... Провіснику?
Ходи-но. Дай я допоможу.
Хороша робота.
Можливо, ти й справді цей... Провісник.
Не тужи.
Твої справжні послушники чекають.
Можеш звати мене... Рук.
Хоча... рота в тебе немає.
Продовжуй.
Мусимо допровадити тебе до нового дому.
Тобі вдалося його знайти.
І покласти йому край.
Добре.
Краще, ніж він заслуговував.
Коли я дивлюся на нього…
Дещо пригадую.
Принца, якого ми підвели.
Шахтаря, якого ми… «переробили».
Скільком іще ми нашкодили?
Мабуть… я на це заслуговую.
Те, що він зі мною зробив.
Мені слід було його зупинити.
Можливо, тепер він тобі ще послужить…
Для доброї справи.
...Рікарте?
Це... ти?
Я... я — Рук.