Ми могли б почати нове життя.
Але ти повертаєшся саме сюди? З-поміж усіх місць?
Я йду Непорочним шляхом.
Я мушу повернутися до Склепу мучеників.
І відповісти за свою невдачу.
Ти боягуз.
Тепер я це бачу.
Ти прагнеш небуття… у тарі, у насильстві, а тепер і в цьому.
Я шукаю спокою.
Тоді вертай назад.
Тут немає нічого, крім смерті.
Далі я не піду.
Це твій тягар. Не мій.
Чому ти це робиш?
...
Що вони з тобою зробили? Ти кровоточиш.
Я... непорочний.
Болю більше немає.
Ні... лише спогади.
Розумію.
То це твоя «нагорода», так?
...Ередріме?
...Хто ти?
Ередріме, це я... твій зброєносець... Віллам.
Пробач...
Але так буде краще.
Нехай ти знайдеш спокій.
У цьому житті... або в наступному.
Він живий... я знаю.
Вілламе! Це я.
(слабкий стогін)
Тепер ти в безпеці.
Битва скінчилася.
Твоя іграшка.
Дякую вам... за милість, пане.
Геть від мого сина!
Це твоє?
Перепрошую! Благаю, не їжте мене!
Що? Не дурій.
